Луна Безодні Гір

[Echoes From The Khud] По схилам заклятим стікає день Знову коло сутінків чарує — мені зле В горах повітря повниться неладдю Поглядом своїм я небо пронизую Тисячі холодних вогнів летять вниз крізь заметіль в невідомий світ, в глибину гір і топить їх ніч Небо ще не встигло забрати всіх їх Їх імена повторює вона В глибині долини чутна якась луна А в небі відніються холодні зірки Щось мене тягне повернутись туди Як бачиш минуле спокою хоче, І вже ніколи не стане живим те, Що покоїться на дні безодні гір Зазирни в цей світ та стань як вони По схилам заклятим стікає день Знову коло сутінків чарує — мені зле В горах повітря повниться неладдю Поглядом своїм я небо пронизую Тисячі холодних вогнів летять вниз крізь заметіль в невідомий світ, в глибину гір і топить їх ніч Небо ще не встигло забрати всіх їх